Усний Журнал
«Прекрасний шлях прекрасної людини»
Сторінка 1. Дитинство і гімназичні роки.
А.
П. Чехов народився 17(29) січня 1860 року в невеликому місті
Таганрог на березі Азовського моря в родині дрібного торговця.
В сім’ї
було шестеро дітей: Олександр, Микола, Антон, Іван, Марія, Михайло. Батько,
Павло Єгорович, був занадто суворим, вимогливим, релігійним. Але він не був
позбавлений художніх обдарувань: грав на скрипці, заснував церковний хор, в
якому примушував співати своїх дітей. Згодом Антон Чехов напише: «У дитинстві в
мене не було дитинства. Але матір письменника,
Євгенія Яківна, була напрочуд добросердечною жінкою, яка присвятила все
своє життя родині і дітям». І
все ж, коли діти були вільні, а батько перебував у гарному настрої, в будинку
Чехових починалося справжнє свято: ігри, прогулянки, домашні спектаклі! Навчався
Чехов спочатку в грецькій школі, а потім - у гімназії.
Невеликий на
зріст, з круглою коротко обстриженою головою, рум’яний, з великими світло - карими
очима – такий був Антон Чехов на початку навчання в гімназії. До-речі, товариші
дали йому тут прізвисько «Бомба», а учитель гімназії Ф. Покровський дав Чехову
прізвисько, яким він у подальшому став підписувати свої перші гумористичні
оповідання – Чехонте.
Чехов – підліток відрізнявся неабиякими акторськими здібностями: якось
натягнув на себе лахміття і під виглядом жебрака випросив у добросердечного рідного
дядька Михайла милостиню.
У гімназії розпочалися перші літературні спроби А. П. Чехова.
Важко було Антону особливо в останні роки навчання в гімназії. Рятуючись
від кредиторів, батько тікає до Москви, туди ж переїздить і вся родина, і лише
16 – річний Антон залишається в Таганрозі до закінчення гімназії. Юнак змушений
був заробляти собі на життя репетиторством.
Сторінка 2.
Університет і
початок літературної діяльності
Восени 1879 р. Антон Чехов переїздить до Москви.
Отримавши стипендію від таганрозького міського управління, вступає на медичний
факультет Московського університету. Студентом
у пошуках заробітку співпрацює з гумористичними журналами «Стрекоза»,
«Будильник», «Сверчок, «Зритель», «Осколки» під псевдонімами : «Антоша Чехонте»,
«Брат мого брата», «Людина без селезінки», «Лікар без пацієнтів». Сам факт
звернення до псевдоніму автор пояснював так: «Прізвище я віддав медицині, з
якою не розлучусь до смерті, а гра в літературу повинна мати різні прізвиська».
Антон Чехов створював свої перші оповідання легко,
невимушено, часто на несподівані теми: «Хірургія», «Коняче прізвище», «Шило у
мішку», «Хамелеон», «Товстий і тонкий».
Сторінка 3.
Лікар
Чехов
Після закінчення університету А. П. Чехов займається
медичною практикою. До нього, за спогадами сучасників, ходили лікуватись «так
же просто, как ходят в бесплатную лечебницу для приходящих больных». Практикував
він у селі Меліхово під Москвою й захопився медициною настільки, що мріяв
написати докторську дисертацію «Лікувальна справа в Росії». Під час холери він
один, без помічників , обслуговував хворих у 25 селах. За свідченнями його
сестри, Чехов приймав понад тисячу хворих селян, та ще й забезпечував кожного
ліками.
Сторінка 4.
Дивовижний Чехов.
Він любив життя, був надзвичайно талановитим
співбесідником, часто влаштовував імпровізації, іноді навіть чудернацькі.
Наприклад, одного разу він тицьнув в руки поліцмейстеру важкий кавун,
загорнутий у папір, і сказав: «Це бомба, неси в дільницю, і будь дуже обережним». Розмовляючи
з близькими, Чехов часто змінював імена на фамільярні прізвиська: так свого
брата Миколу він звав Кокоша, а Олександра – Фінілюга.
А
листи Антона Павловича?
Повертаючи приятелю
сюртук, він пише: «Бажаю, щоб він у тебе одружився і народив купу маленьких
сюртучків»! А на фото, яке Чехов подарував Наталії Линтварьовій після спільної
поїздки до Ахтирки, він написав: «Мадмуазель Жабке от графа Веприка».
За своє коротке життя Чехов встиг зробити дуже багато. Після нього
залашився посаджений на пустирі ліс та два чудових сади, 4 сільських школи,
шосейна дорога та бібліотека в м. Таганрозі. До цієї бібліотеки він передав 2
тисячі томів власних книг. Небагатьом
відомо, що і пам’ятник російському царю Петру І в Таганрозі також зведено на
кошти письменника.
Сторінка 5.
Чехов і Сумщина
6 (19)травня 1888 р. Антон Павлович разом з матір’ю і
сестрою приїхали на відпочинок у мальовничій маєток Линтварьових під Сумами,
розташований на березі ріки Псел.
Письменник захоплено писав друзям: «Уж очень у меня хорошо, так хорошо,
что и описать нельзя! Природа великолепна, всюду красиво, простора пропасть,
люди хорошие, воздух теплый, тоны
тоже теплые, мягкие.»
Повагу і симпатію викликала у письменника і родина господарів маєтку. В
цій великій сім’ї були господиня садиби і її п’ятеро дітей: 2 лікаря,
вчителька, земський діяч і молодий музикант.
У А. П. Чехова склалися чудові стосунки з місцевими
жителями. Його захоплювали український гумор і особливо народні пісні, то
ліричні і ніжні, то веселі й бадьорі. Письменник не тільки спостерігав за
життям українських селян, але і намагався допомагати їм, перш за все, як
лікар.
Медична практика давала велетенський матеріал для художньої творчості, а
головне, він допомагав страждаючим.
На Луці Антон Павлович дописав оповідання «Неприємність», працював над
романом «Оповідання з життя моїх друзів».
Взимку Чехов пише твори «Іменини» і «Красуні», які були навіяні
перебуванням на Сумщині. Наступним літом на Луці
письменник писав п’єсу «Лісовик», «Оповідання невідомої людини», тут з’явився
замисел оповідання «Вчитель словесності». Особливе місце в творчості А. П.
Чехова посідає повість «Нудна історія», над якою письменник працював влітку
1889 р. Вперше вона була надрукована в 11 номері журналу «Северный вестник» за 1889р.
Остання запис у повісті: «Село Лука, Сумского уезда, 1889 год».
Влітку 1888 р. Чехов побував на ярмарку в Сумах, де здійснив ряд
покупок. Сумські плахти, які пізніше були відіслані Линтварьовими на його
прохання до Москви , потім прикрашали помешкання письменника.
На лучанській дачі гостював у А. П. Чехова поет О. М. Плещев. Він
присвятив Антону Павловичу вірші,де є такі рядки:
Не раз мечта перенесет
Меня в
уютный домик тот,
Где вечером,
под звук рояли
В душе усталой оживали
Волненья давних,
прошлых дней
Весны умчавшейся моей –
Ее восторги и печали.
Сторінка
6.
Поїздка
на Сахалін
1890 року А. П.
Чехов здійснив поїздку на острів Сахалін, де брав участь у перепису населення,
а головне – вивчав життя його мешканців (каторжан і політв’язнів, поселенців). «Сахалин
– это место невыносимых страданий», писал Чехов. Результатом цієї відважної
поїздки стала книга «Острів Сахалін», після виходу якої влада змушена була призначити
комісію для вивчення життя каторжників і засланців.
Сторінка 7.
Меліховський період
1892 р. А. П. Чехов придбав у Серпухівському повіті під
Москвою невеличке помістя Меліхово. Маєток виявився дуже занедбаний, тому з
перших днів почалися клопоти по його благоустрою. Письменник висаджував квіти,
кущі та дерева. Працелюбна дружня чеховська родина швидко зробила помістя
невпізнанним. Пізніше А. П. Чехов писав: «Тут все в миниатюре: маленькая липовая аллея, пруд величиной с аквариум,
маленький парк и сад, маленькие деревья, но пройдешься раз, другой, вглядишься,
и впечатления маленького исчезнет. Очень просторно, несмотря на близкое
соседство деревни».
Меліховський період – золота доба чеховської
творчості. Живучи в Меліхово, письменник
написав більше 40 творів – оповідань, повістей, п’єс: «Бабье царство»,
«Мужики», «Рассказ неизвестного человека», «Дом с мезонином», «Три года»,
«Ионыч», «Ариадна», «Палата №6».
З великим
інтересом були зустрінені читачами чеховські п’єси «Чайка» і «Дядя Ваня»,
створені в Меліхово.
В
Меліхово А. П. Чехов активно займався суспільною діяльністю і лікарською
практикою. Завдяки письменнику були побудовані школи в Меліхово, Новоселках,
Талежі.
«Каждый человек должен в своей жизни
посадить дерево, вырыть колодец или что-нибудь в этом роде, чтобы жизнь не
проходила и не уходила в вечность бесследно»,- говорив
письменник.
Сторінка 8.
Життя в Ялті
Напружене творче і суспільне життя відбилося на
самопочутті письменника. Навесні 1897 р. у Чехова почалося загострення
туберкульозу.
1898 р. за рекомендацією лікарів він оселяється в Ялті.
Не зважаючи на тяжку
хворобу, А. П. Чехов брав активну участь в суспільному житті міста: організував
збір коштів на будівництво протитуберкульозного пансіонату «Яузлар», надавав
матеріальну допомогу хворим на туберкульоз. Саме в Ялті А. П. Чехов
зустрічався з видатними діячами російської культури: І. Буніним, М. Горьким, О.
Купріним, В. Короленком, С. Рахманіновим, В. Васнецовим, В. Шаляпіним.
Встановлюються
тісні зв’язки письменника з Московським художнім театром, в якому з успіхом
ставляться його п’єси, а актриса театру О.Л. Кніппер 1901 року стає дружиною
письменника. Навесні
1904 р. А. П. Чехов в останній раз приїхав з Ялти до Москви. Після цієї поїздки
стан його здоров’я різко погіршився. На початку червня 1904 року Антон Павлович
від’їхав з дружиною для лікування до німецького курортного містечка
Баденвейлер. 15 липня 1904 р. А. П. Чехов помер у Баденвейлерському
готелі.
Смерть Чехова
стала тяжкою втратою не тільки для російської літератури, а і для всієї
мислячої спільноти. Але великий російський письменник продовжує жити з нами, до
його творчості і до його життя звертаються все нові і нові покоління
людей.
І в наш час, не втративши своєї актуальності, продовжують звучати слова
А. П. Чехова: «В людині повинно бути все прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа,
і думки».
Літературний КВК
Мета: Формувати
інтерес до творів А. П. Чехова. Сприяти вихованню в учнів порядності,
інтелігентності, активної життєвої позиції. Розвивати творчі здібності,
естетичні смаки.
Хід заходу
1 ведучий. Гей, до гурту всі
єднаймось,
До дотепних,
говірливих!
З жартами мерщій
збираймось
В клуб веселих та кмітливих!
Хто без настрою
нудьгує,
(Хтозна, що тому
вина),
Того гурт наш вмить
врятує,
Й гумореска
запальна.
2 ведучий. КВК, дружня родина,
В третій школі
знову й знову,
Сміх і жарти
щохвилини
І привіт наш
Маслякову!
Хоч не скромно
говорити,
Завжди оплески
зриваєм.
Вмощуйтесь зручніш
сидіти:
КВК розпочинаєм!
1 ведучий. Сьогодні дві команди учнів шостих класів Тростянецької
школи №3 будуть боротися за право називатися кращими знавцями оповідань А. П.
Чехова.
2 ведучий. А об’єктивними суддями цього змагання буде наше поважне
журі (ведучий презентує членів журі).
1 ведучий. Запрошуємо на
сцену доблесну команду 6 А класу – «Ерудити».
Капітан команди
Монастирський Євген.
2 ведучий. А зараз запрошуємо
на сцену команду 6 Б класу – «Веселуни». Капітан команди – Андрійченко
Олександра.
1 ведучий. Починаємо перший конкурс – «Інтелектуальний поєдинок».
Вам, шановні учасники КВК, треба впізнати оповідання А. П. Чехова і вказати
персонажа за фрагментом тексту.
2 ведучий. Завдання для команди «Ерудити»:
** Одного только я не
понимаю: как она могла тебя укусить? Нешто она достанет до пальца? Она
маленькая, а ты ведь вон какой здоровила! Ты должно быть
расковырял палец гвоздиком… («Хамелеон»).
** Я портсигары приватно из дерева делаю.
Отличные портсигары! По рублю за штуку продаю. Служил, знаешь, в департаменте,
а теперь сюда переведен столоначальником по тому же ведомству… («Толстый и
Тонкий»).
** О,
как звучен, как прекрасен греческий язык! – говорил он со сладким выражением, и
как бы в доказательство своих слов, прищуривал глаза и, подняв палец,
произносил: «Антропос»! («Человек в футляре»).
**
Гибнет без дела собака, талант свой
зарывает… Потому-то и продаю. Купите, Кнапс! Всю жизнь будете благодарны.
(«Дорогая собака»)
**
Нехорошо-с, молодой человек! Ваша речь, может быть, годится для покойника, но в
отношении живого она - одна насмешка! Помилуйте, что вы говорили? Бескорыстен,
неподкупен, взяток не берет! Ведь про живого человека это можно говорить только
в насмешку. («Оратор»).
1 ведучий.
Завдання для команди «Веселуни»:
**
Мальчики собирались бежать куда-то в Америку добывать золото; У них для дороги
было уже все готово: пистолет, два ножа, сухари, увеличительное стекло для
добывания огня, компас и четыре рубля денег… («Мальчики»).
**
Пахло от него ветчиной и кофейной гущей. Из-за его спины выглядывала худенькая
женщина с длинным подбородком – его жена…
(«Толстый и тонкий»).
** И в
доме все стали изобретать фамилии. Перебирали все возрасты, полы и породы
лошадей, вспомнили гриву, копыта, сбрую… («Лошадиная фамилия»).
** Вы
живете, как дикие звери, газет не читаете… , а в газетах так много
замечательного! Ежели что случится, сейчас все известно! Как я счастлив! Ведь
только про знаменитых людей в газетах печатают, а тут взяли да про меня
напечатали! («Радость»)
** А
вчерась мне была выволочка. Хозяин выволок
меня за волосья на двор и отчесал шпандырем за то, что я качал ихнего
ребятенка в люльке и по нечаянности заснул… («Ванька»).
2 ведучий. А зараз переходимо до другого конкурсу, який ми умовно назвали «Візитка».
Команди отримали домашнє завдання: знайти 2-3 предмети, які б змогли презентувати
їх власників – героїв чеховських оповідань. Таким чином, пропонуємо командам
обмінятися візитками.
(Команди
обмінюються предметами, які відповідають оповіданням «Товстий і Тонкий» та
«Хамелеон»): коробка, валіза, портсигар, решето з агрусом, вузлик).
1 ведучий. Наступний конкурс – інсценізація оповідання А. П.
Чехова (команда «Ерудити» - оповідання «Товстий і Тонкий», команда «Веселуни»-
«Хірургія»).
2 ведучий. Переходимо до наступного конкурсу – «Імпровізація».
Учасники отримують картки з іменами 2 персонажів Чеховських творів. За 5 хвилин
команда повинна підготувати представлення цих персонажів (пантоміма, монолог,
діалог і т. п).
(Командам були
запропоновані для імпровізації оповідання: «Хірургія», «Товстий і Тонкий»,
«Радість», «Ванька»).
1 ведучий. Оголошуємо найважчий конкурс, до речі, це теж було
домашнім завданням. Прочитати сенкан, який підготувала кожна команда. Його тема
– Чехов.
Зразки сенканів,
представлених учнями:
**1.Чехов
2.Іронічний,
гуманний
3.Висміював,
співчував, мріяв
4.Головний його
ворог – бездуховність
5.«Пушкін у прозі».
**1. Чехов
2.
Дотепний,життєлюбний
3. Лікував,
боровся, виховував
4. Мріяв про
чистоту людських відносин
5. Майстер.
2 ведучий. Оголошуємо останній конкурс «Дуель», це поєдинок наших
капітанів.
Завдання 1.
Перелічити якомога більшу кількість творів А. П. Чехова. Перемагає той, хто
назве твір останнім.
1 ведучий. Завдання 2.
- Як називався
перший друкований твір А. П. Чехова? («Письмо к ученому соседу»)
- Назва рідного
міста Чехова? (Таганрог)
- Які псевдоніми
письменника ви знаєте? (Антоша Чехонте, Людина без селезінки, Лікар без
пацієнтів, Брат мого брата)
- Перелічити
географічні назви, пов’язані з А. П.
Чеховом. (Таганрог, Москва, Ялта, Суми, Охтирка, Мелехово)
- Ким був Чехов за
основною професією? (Лікар)
- В якому творі
Чехова герой відправляє листа за адресою: «На деревню дедушке»? («Ванька»)
- Який вислів А. П.
Чехова став крилатим? («В человеке должно быть все прекрасным: и лицо, и
одежда, и душа, и мысли»)
2 ведучий. Поки наше шановне журі підводить підсумки, ми пропонуємо вікторину для
вболівальників.
- Назвіть
красномовні прізвища героїв чеховських оповідань. (Червяков, Курятин, Очумелов,
Пришибеєв, Запойкін, Хрюкін).
- В якому
оповіданні ви зустрічали решето з агрусом? («Хамелеон»)
- В якому
оповіданні герої збираються в далеку подорож? («Хлопчики»)
- В якому
оповіданні фельдшер не зміг вирвати пацієнту хворий зуб? («Хірургія»)
- Хто з чеховських
героїв виготовляв портсигари на продаж? («Товстий і Тонкий, Порфирій»)
1 ведучий. Ось і закінчився
наш КВК. Слово надається голові журі для підведення підсумків (Виступ голови
журі).
Немає коментарів:
Дописати коментар